Поточний рік відзначився масштабними змінами у сфері публічних закупівель, які багато хто навіть називає революційними. Перетворення торкнулись і етапів планування та визначення предмету закупівлі, щодо регулювання яких вже у 2020 році була прийнята низка підзаконних актів. Результати роботи нормотворців повсякчас залишають по собі більше питань, аніж надають відповідей, та на такий випадок завжди стають у нагоді роз’яснення Мінекономіки щодо найбільш спірних моментів. Останні листи Уповноваженого органу від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 та №3304-04/53972-06 стосуються саме процесів планування і обрання предмету закупівлі та містять чимало цікавих тез, практичних порад і прикладів.
Документ «річний план» не відноситься до фінансових
Наскільки б обачливо не були заплановані придбання товарів, робіт і послуг на майбутній рік, реальність обов’язково вноситиме свої корективи, змушуючи замовників підлаштовуватись під нові обставини та закривати непередбачувані потреби. Тому процес планування закупівель триває протягом всього року, є динамічним та вимагає від організаторів гнучкості. Саме тому МЕРТУ наголошує, що річний план, як результат діяльності з планування, має суто декларативний зміст, включає в себе ознайомчу інформацію виключно про те, на які товари, роботи чи послуги та в яких обсягах готується витратити бюджетні кошти той чи інший замовник. З огляду на це, його не можна вважати фінансовим документом.
Коли варто оприлюднювати свої плани щодо закупівель?
За відсутності обмежень стосовно періодичності, характеру чи форми корегувань оприлюдненого річного плану, замовники цілком мають право вносити до нього зміни коли завгодно, зважаючи на свої актуальні потреби. Для цього достатньо додати нові чи прибрати існуючі рядки, якщо до тих ще не прив’язані оголошені процедури. Відтоді, як Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 № 490, що затверджував форму річного плану, втратив чинність, цей процес не виходить за межі електронної системи і став набагато простішим. На практиці замовники публікують всю обов’язкову до оприлюднення інформацію про кожен запланований тендер безпосередньо перед його проведенням. Та Мінекономіки зауважує, що оприлюднення замовниками всіх своїх планів по закупівлям на найближчі 12 місяців заздалегідь, на початку календарного року, сприятиме підвищенню конкуренції на торгах і збільшить їх ефективність.
Планувати закупівлі на початок наступного року можна і без затвердженого бюджету!
Отже, річний план не є фінансовим документом і не повинен складатись на підставі кошторису та фінансового плану. Разом з тим, не маючи відповідних бюджетних призначень, Замовник і не може взяти на себе жодних зобов’язань, про що є пряма заборона у законодавстві. І добре, якщо Державний бюджет, плани асигнувань, відповідні розписи та кошториси на наступний рік затверджені вчасно, – Замовник має чим керуватись, плануючи у листопаді-грудні свої витрати на початок наступного року. А якщо ні? Ніщо не забороняє планувати та розпочинати тендерні процедури до затвердження Державного бюджету на наступний рік, але Мінекономіки радить в проекті договору закласти можливість виникнення зобов’язань за ним виключно за умови і в обсягах реального фінансування.
Як в такому випадку використати кошти, передбачені тимчасовим кошторисом?
За законодавством, якщо розпис по виконанню Держбюджету не розроблений вчасно, складається тимчасовий розпис на наступний рік, а Замовники мають затвердити на його підставі тимчасовий кошторис. З огляду на це, розпочинаючи закупівлі для забезпечення своїх потреб на початку нового року, організатори тендерів мають дві опції:
- Визначити очікувану вартість процедури в межах тимчасового кошторису по окремому предмету, а отримавши постійний кошторис – провести ще одну закупівлю в обсязі, достатньому аби закрити річну потребу в ньому.
- Оголосити проведення закупівлі одразу всього обсягу річної потреби, розділивши оплату за договором на дві частини: ту, що здійснюватиметься за тимчасовим кошторисом, и ту, зобов’язання з якої виникнуть в залежності від реальних фінансувань.
Звертаємо увагу, що зупинившись на першому варіанті, обирати вид процедури для закупівель вже за постійним кошторисом треба як для нового предмета закупівлі – без урахування вже витрачених за тимчасовим кошторисом коштів, але зважаючи на вартісні межі і категорію організатора згідно вимог закону.
Як бути з непередбачуваними закупівлями, що не могли бути враховані при плануванні?
Законодавець імперативно наголошує на тому, що всі закупівлі проводяться організаторами відповідно до річного плану. Але практика демонструє, що протягом року замовники неодмінно стикаються або з виникненням додаткових потреб, або з неочікуваним вивільненням коштів. Наприклад, у разі:
- раптової необхідності у якомусь товарі/роботі/послузі;
- накопичення зекономлених ефективно проведеними процедурами коштів;
- дострокового розірвання вже укладених договорів зі збереженням потреби у закупівлі;
- додаткового фінансування тощо.
Передбачити це при попередньому плануванні не видається можливим.
За роз’ясненням Мінекономіки, проведення закупівель у таких випадках також має відповідати річному плану, тож перед їх оголошенням необхідно внести в план належні зміни звичним чином. Важливо: за таких обставин предмет закупівлі також вважатиметься новим, визначення його очікуваної вартості відбувається в момент внесення змін до плану без урахування вартості раніше проведених процедур за аналогічним предметом. Аби в цьому питанні не залишилось жодних білих плям, МЕРТУ навело декілька практичних прикладів, що наглядно демонструють правила планування та вибору типу процедур при здійсненні непередбачуваних закупівель.
Що нового у процесі визначення предмету закупівлі та розміщенні інформації про нього?
У 2020 році закупівельна спільнота розпрощалась зі звичними порядками визначення предмету закупівлі та розміщення інформації в ЕСЗ, на заміну яким були прийняті нові, затверджені наказами МЕРТУ від 15.04.2020 № 708 та від 11.06.2020 № 1082. Про які обумовлені цим новації слід дізнатись:
- Нормотворець відійшов від практики затвердження форм закупівельних документів, тож тепер вся інформація щодо закупівель вноситься лише в електронні поля ЕСЗ.
- За вимогами закону, відомості про предмет закупівлі обов’язково зазначаються організаторами у річному плані, а також у оголошеннях про проведення всіх типів закупівельних процедур. Вони мають складатись безпосередньо з назви предмета, коду CPV та назви відповідного класифікатора.
- Незалежно від переліку електронних полів, наявність яких технічно реалізована майданчиками, слід стежити за тим, аби вся необхідна за законом інформація була належно оприлюднена. Не слід дивуватись існуванню додаткових полів, як-то «джерело фінансування», – їх заповнення є вимогою контролюючих органів.
- Правила коректного визначення предмету закупівлі майже не змінились і залежать від його специфіки:
- товари і послуги визначаються за класом, тобто за 4-ю цифрою, Єдиного закупівельного словника;
- роботи – за кожним окремим об’єктом будівництва, з урахуванням термінології державних та галузевих будівельних норм, та 2-5-ю цифрою ЄЗС;
- проведення поточного ремонту – за окремими будівлями, будинками, спорудами та лінійними об’єктами, зважаючи на державні та галузеві будівельні норми, та із зазначенням коду ЄЗС, що є найбільш близьким до закуповуваної послуги.
- лікарські засоби – за 3-ю цифрою ЄЗС та зазначенням міжнародної непатентованої назви засобу.
- За відсутності в ЄЗС класу товару чи послуги, що має закуповуватись, тобто у випадку, коли четвертою цифрою в коді є нуль, Замовник може використати код “99999999-9 – Не визначено».
- У багатолотових закупівлях організаторам надане право визначати код предмета по кожному лоту за 4-8 цифрою ЄЗС.
- Новелою також є обов’язок замовників вносити в електронні поля інформацію щодо кожної номенклатурної одиниці в закупівлі. Тобто окрім загальних відомостей про закуповуваний предмет, слід публікувати перелік всіх передбачених специфікацією найменувань, зазначивши найбільш близький код ЄЗС в межах обраного предмета закупівлі.
Поділитись: 
